Баланс сил, що діють на тіло на похилій площині зображено на рисунку праворуч. Силу тяжіння, направлена вертикально вниз, можна розкласти на дві складові: складову паралельну похилій площині, й складову, перперндикулярну похилій площині. Складова сили, яка перпендикулярна до похилої площини, урівноважується силою реакції N, а та складова, що тягне тіло вниз дорівнює
, де m — маса тіла, а g — прискорення вільного падіння. Оскільки
, то для того, що урівноважити цю силу, потрібно прикласти силу меншу за вагу тіла в умовах, коли воно лежить на горизонтальній опорі (mg). Чим менший кут
— тим меншу потрібно прикладати силу, і тим більший шлях повинно пройти тіло.
, де m — маса тіла, а g — прискорення вільного падіння. Оскільки
, то для того, що урівноважити цю силу, потрібно прикласти силу меншу за вагу тіла в умовах, коли воно лежить на горизонтальній опорі (mg). Чим менший кут
— тим меншу потрібно прикладати силу, і тим більший шлях повинно пройти тіло.
При русі тіла вгору, навіть у випадку, коли цей рух рівномірний, руху перешкоджає також сила тертя (не показана на рисунку), яку можна оцінити за формулою
,
де
— коефіцієнт тертя. В цьому випадку для рівномірного руху тіла вгору необхідно прикласти силу
— коефіцієнт тертя. В цьому випадку для рівномірного руху тіла вгору необхідно прикласти силу
.
Ця сила все ж менша за mg.
Щодо роботи, яку необхідно виконати для підйому тіла, то похила площина не дає жодного виграшу. Навпаки, частина затрачених зусиль йде на подолання сили тертя.

Немає коментарів:
Дописати коментар